Теоретично обгрунтовано необхідність використання ландшафтно-екологічного підходу щодо формування екологічно збалансованої структури сільськогосподарського землекористування в ерозійно небезпечних агроландшафтах. Здійснено аналіз та еколого-економічну оцінку використання земель сільськогосподарського призначення після проведення перших етапів земельної реформи. Висвітлено та узагальнено досвід і проблеми організації використання та охорони земль за умов розвинутої водної ерозії грунтів. Розкрито концептуальні підходи щодо удосконалення економічного механізму стимулювання раціонального використання та охорони земель за умов розвинутої водної ерозії грунтів. Розроблено методичні рекомендації щодо виділення елементарних ландшафтно-екологічних територіальних одиниць (ЕЛЕТО), які розглядаються як об'єкти диференційованого агроландшафтного однотипного сільськогосподарського використання території, що дає можливість ефективно використовувати земельні ресурси з найменшим ризиком погіршення їх якості та втрати родючості грунтів. Удосконалено механізм грунтозахисної системи землеробства з урахуванням основних причини дестабілізації агроландшафтів. Запропоновано визначати оптимальний варіант використання земель у сільськогосподарському підприємстві за допомогою побудови моделі нечіткого математичного програмування еколого-економічної оптимізації структури сільськогосподарських земель. Під час розробки проекту організації використання земель сільськогосподарського призначення на території сільскої ради запропоновано складати схему формування біоцентрично-мережевої структури агроландшафту, основними складовими якої є біоцентри та біокоридори. Удосконалено систему показників оцінки екологічно збалансованого використання земель сільськогосподарського призначення.

  Скачати повний текст